Янтар Полісся
+38(098)302 00 00
Передзвоніть мені
UAH
  • UAH
  • USD
УКР
0
  1. Історія символу – античність та язичництво
  2. Християнство – від первородного гріха до модного атрибуту
  3. Мистецтво, дизайн, промисловість – череп у XIX-XXI ст.
  4. Кому потрібні прикраси з черепом та як вони впливають на господаря?

Сучасна мода пропонує споживачам тисячі виробів з різним дизайном, як абсолютно нейтральних, так і досить помітних, які неодмінно привернуть увагу тих, хто Вас оточує. Серед останніх – перстень та браслет із черепами з колекції українського бренду «Янтар Полісся». Чим же є такі дрібнички – епатажем на межі фолу чи могутнім оберегом? Якими вони бувають і чому такі популярні? Відповіді на ці запитання – у нашій статті.

Перстень з рогу оленя та бурштину «Череп»Перстень з рогу оленя та бурштину «Череп»

Історія символу – античність та язичництво

Людські останки завжди удостоювалися особливого шанування, інтересу та дещиці страху. Вже за доби раннього палеоліту наші предки мали спеціальні території для поховань. Так, одна з найдавніших відомих археологам могил, знайдена в печері на узбережжі Кенії (Африка), датована 78 тисячоліттям до нашої ери, причому покійник був дбайливо загорнутий у подібність савана, а під потилицю йому підклали подушку. На тому етапі розвитку цивілізації (у науці його називають «первісним стадом») подібна поведінка була однією з небагатьох рис, яка відрізняла вид Homo від інших тварин.

Згодом традиція зберігати і прикрашати мощі лише посилилася, і найтрепетніше ставилися до голів мерців – вмістилища свідомості. З бронзового століття (3 300-600 років до н. е.) їх обробляли трав'яними відварами і дубильними речовинами, полірували, прикрашали різьбленням чи інкрустацією, оправляли в деревину, камінь, шляхетні метали. Такі артефакти зустрічаються по всій землі – від Австралії до Арктики. Однак вони були не просто естетичним об'єктом – завдяки стійкості кісткових тканин до тління ці творіння застосовувалися і для релігійних цілей, втілюючи силу роду, життєву енергію, удачливість, таланти чи міцне здоров'я. Звідси бере початок звичай збирати і використовувати як чаші черепа повалених ворогів: згідно з старовинними віруваннями, вони приносили своєму володарю перемоги і оберігали від нападів. Скальпи, насаджені на кілки чи паркани, відлякували злих духів і недуги, закопані в полі – дарували багатий урожай та попереджали посуху, а закопані під фундаментом будинку чи береговими опорами мосту – сприяли їхній довговічності та міцності.

ІштарПодвійність інтерпретації спостерігалася й у пізніші періоди. Іштар (Інанну, Астарту - головну богиню в шумеро-аккадской міфології) малювали стоячою на купі черепів, натякаючи на те, що вона протегує одночасно війні і плотської любові, дітонародження і потойбіччя. Освіжена голова з кров'ю, що струмує з очних ямок, - приналежність запеклої руйнівниці Калі (Дурги), яка також вважалася материнською фігурою в індуїстському пантеоні. Єгипетська Ісіда посилала родючість і дбала про мертвих, через що на храмових фресках під її ступнями танцюють мініатюрні скелети. Греки шанували Афіну Палладу – володарку знань і закону, яка народилася з лоба Зевса, що розколовся від мігрені, а її власною егідою (накладкою на бойовий щит) стала голова хтонського чудовиська Медузи Горгони зі зміями замість волосся.

Черепа – важлива деталь міфології і скандинавів. У вікінгів у подібному вигляді – без плоті, але з бородою та в рогатому шоломі – зображували прабатьків, які дають корисні поради нащадкам. Швидше за все, підґрунтя переказу – у сазі про велетня Мімира, чия відрубана, але продовжувала жити і розмовляти голова охороняла джерело мудрості. Крім того, ця частина тіла відігравала центральну роль у космогонії (створенні Всесвіту): з верхівки велетня Іміра був створений небосхил, з мозку – хмари, а волосся перетворилося на дерева, кущі та трави. Німецькі племена насаджували такі рештки на жердину і вирізали на них руни, щоб проклинати своїх супротивників. А у кельтів, скіфів і гунів здобуті в жорстокій битві мощі стали мірилом військових успіхів – їх виставляли на вході до намету, підвішували до кінської упряжі та поясів, щоб душі полеглих не знайшли заспокоєння і вічно служили переможцю.

У Римській імперії череп уособлював мінливості Фортуни і невблаганний перебіг часу. Мозаїками та панно з такою тематикою обробляли бенкетні зали, купальні та навіть публічні будинки, щоб їхні відвідувачі цінували кожну мить життя та насолоджувалися нею повною мірою. Аналогічний знак можна було побачити і на прапорах легіонерів – там він нагадував про те, що не варто надто захоплюватися швидкоплинним тріумфом. Пізніше цю емблему використовували майже у всіх родах військ – піхоті, кавалерії, авіації, штурмових, десантних і танкових частинах – з посиланням: «Ми гинемо, але слава наша безсмертна».

У Південній Америці череп – символ сакральної жертви та насіння, з якого виросте наступне покоління. У доколумбової культурі ацтеків існували неймовірні по розмаху масові жертвопринесення, при цьому тіла були лише будівельним матеріалом - з відсічених голів споруджували частоколи-цомпантлі, храми і вежі. Одну з них розкопали в самому центрі Мехіко (столиці Мексики): діаметром 5, а висотою – 4-5 метрів. Подібні будівлі знаходили і в місті майя Чичен-Іца (був розташований на півночі півострова Юкатан) – найбільша з них налічувала 35 м завдовжки та 14 – завширшки.

Черепа, зняті з цомпантлі і складені на зразок вежіЧерепа, зняті з цомпантлі і складені на зразок вежі

Цікаво, що майже такі самі будівлі є і в Європі – ось тільки черепи для них, зрозуміло, взяті від людей, які вже померли. Це оссуарії (у буквальному перекладі – «кістниці») – склепи чи каплиці, інтер'єр яких виконаний зі скелетизованих останків для економії простору на цвинтарі. Найвідоміші подібні пам'ятки – крипта капуцинів у Санта-Марія-делла-Кончеціоні (Рим, Італія), готичний монастир у Седлеці (Чехія) та величезні катакомби в Парижі (там складено фрагменти майже 6 мільйонів тіл!).

Крипта капуцинів у Санта-Марія-делла-Кончеціон (Рим, Італія) Катакомби у Парижі Готичний монастир у Седлеці (Чехія)

Крипта капуцинів у Санта-Марія-делла-Кончеціон (Рим, Італія)

Катакомби у Парижі

Готичний монастир у Седлеці (Чехія)

Християнство – від первородного гріха до модного атрибуту

У богослов'ї череп називають «Адамовою головою» через апокрифічну легенду про те, що прах першої людини упокоївся на Голгофі (чия назва, ймовірно, походить від арамейського слова «гогульто» – «лобне місце»). Через тисячоліття його омила кров Ісуса Христа, метафорично викупивши древню скверну, поправивши пекельні муки і забуття. Тому такий малюнок нерідко присутній на Розп'яттях, церковних начиннях, чернечих уборах.

Середньовічні теологи ототожнювали череп зі Святим Граалем – осередком невинності, чистоти та благодаті, а його втрата ілюструвала вигнання з раю. Також він маркує біблійні сюжети Страшного Суду та мотив «Танцю смерті», що виник після жахливої пандемії чуми в 1346-1535 рр. – лише у Європі від неї померло до 60% населення. А ще з голів місцевошановних праведників робили кубки - нібито, випивши з них, можна було зцілитися від епілепсії, прокази, лихоманки.

В іконописі череп – позначення самітника, який відкинув мирське заради духовного пошуку та роздумів про тлінність буття. На XVI-XVII ст. це тлумачення проникло і у світський живопис Фландрії, Нідерландів, Іспанії та Франції, трансформувавшись у філософію ванітас (від латинського терміна «vanitas» – «марність, нісенітниця, суєтність»). Вона була заснована на вірші з Книги Екклесіяста (Старий Завіт): «Суєта суєт - все суєта!» (Еккл. 1:2), де проповідник нарікає на те, наскільки дрібними і нікчемними здаються людські звершення, плани та мрії порівняно з всемогутнім Господом. Яких би висот не досяг полководець, учений, король чи поет, смерть зрівнює всіх, тому не слід сліпо гнатися за задоволеннями. Щоб відтінити подібні натюрморти, в них додавали предмети зі схожим трактуванням - квіти, що в'януть, перестиглі фрукти, розбитий посуд, згаслі свічки, мильні бульбашки, годинник і медичні інструменти.

У пуритан (гілка протестантства, дуже поширена в Англії, а потім – в Америці) череп був чи не єдиним дозволеним типом декору, адже прихильники цього віросповідання затято заперечували всіляку розкіш та надмірність. Тому крилаті або оточені сонячними променями мертві голови прикрашали як надгробні камені, так і кишенькові хронометри, пряжки, шпильки для краваток, жіночі скриньки та хустки, символізуючи прийдешнє воскресіння та прощення всіх гріхів.

А ось в інших релігіях діапазон інтерпретування набагато ширший. Скажімо, у буддистів череп – джерело еліксиру безсмертя та елемент колеса Сансари (дороги, якою душа проходить у прагненні позбутися кайданів карми). У зороастризмі (вчення, що ґрунтується на одкровенні пророка Заратустри) такі останки населені небезпечними духами-девами, через що їх необхідно тримати в мавзолеях без дахів. Індуїсти, віддаляючись в ашрам (обитель мудреців, розташовану далеко від галасливих поселень), брали із собою позбавлену шкіри голову, щоб уникнути спокус. А мусульмани ставляться до мощей не менш шанобливо, ніж до живих людей, при цьому вірячи, що за згинальними стиками лицьових і потиличних кісток можна читати долю.

Мистецтво, дизайн, промисловість – череп у XIX-XXI ст.

З настанням епохи Просвітництва похмура емблема втрачає колишню сакральність. Її наносять на піратські прапори, шеврони військових бригад, герби таємних товариств та злодійські укриття. Але така лібералізація відкрила шлях для творчості численних модернових та постмодерних художників, конструкторів, проектувальників. Наприклад, у творах Густава Клімта череп – загроза, що не дозволяє відчути щастя та знищує надію. Бельгійський графік Джеймс Енсор заміняв персонажів скелетами та карнавальними масками, щоб підкреслити карикатурність соціальних ролей. Баталіст Василь Верещагін на полотні «Апофеоз війни» (воно ж – «Торжество Тамерлана») зобразив піраміду з висушених Сонцем голів на тлі руїн та випаленого степу, присвятивши її «завойовникам – минулим, сьогоденням та майбутнім». А індієць Субодх Гупта спорудив стилізовані мощі з посуду та кухонних пристроїв, намагаючись висловити безглуздість суспільства споживання.

Густав Клімт. Життя і смертьГустав Клімт. Життя і смерть

Через удосконалення технологій виникла потреба в умовних позначеннях для різних виробництв. Схематичний ескіз черепа з кістками відразу ж наводив на думки про небезпеку, тому їм стали відзначати отруйні та радіоактивні субстанції, високу напругу, верстати, що швидко рухаються, режимні підприємства, що вимагають постійної пильності.

У другій половині ХХ ст. череп сприймався як злегка зухвалий оригінальний аксесуар, що носять панки, байкери, рокери чи готи. Цей стереотип переламали колекції «haute couture» – елітні модельєри ніяк не могли прогаяти такий шанс урізноманітнити одяг. Подібні принти, вишивки, логотипи та аплікації є на преміальних речах від Ralph Lauren, Alexander McQueen, Philipp Plein.

Кому потрібні прикраси з черепом та як вони впливають на господаря?

Як правило, такі вироби віддають перевагу вдумливим, рішучим, неабияким персонам, які впевнені в собі і не бояться чужого засудження. Вони чітко розуміють свої цінності та пріоритети та готові їх відстоювати. Ці індивіди харизматичні, ерудовані, розважливі і обережні, вміють аналізувати події і поступати відповідно до обстановки, що швидко змінюється. А якщо вони й похитнуться в якийсь момент, на допомогу прийде ретельно обраний оберіг!

Колекція з бурштину «Квітка та череп» Колекція з бурштину «Квітка та череп»

Втім, чудові творіння мають й інші ефекти. Вони утихомирюють, заспокоюють, дарують стійкість, відвагу та передбачливість, підказують вірні дії у складних ситуаціях, підвищують інтуїцію та знижують тривожність. З такими аксесуарами Вам не загрожують мігрені, хвороби зубів та очей, запалення нервів, депресія, безсоння та раптові перепади емоцій. Крім того, власник теж здатний наділити амулет унікальним змістом - від окремих особистих переживань до філософських поглядів. Лише Вам вирішувати, що означатиме улюблена прикраса.

Популярні товари

А купити перстень з черепом, кольє або браслет, виконані вручну з натуральних сонячних самоцвітів, оленячого рогу, срібла родованого або позолоченого 925 проби, Ви можете в нашому інтернет-каталозі або офіційних магазинах в Україні!

Автор: Оксана Хованець

iconsiconsiconsiconsiconsiconsiconsiconsiconsiconsiconsiconsiconsicons